Ідеї автоматичної торгівлі відвідували ще наших далеких предків. Торговий автомат в його найбільш ранній формі відомий ще з часів Давнього Єгипту. Цей автомат, опис якого александрійським математиком Героном датоване 215 роком до н.е. , застосовувався в храмах і при опусканні в нього монети продавав святу воду.
У історії не багато згадок про подальші спроби створення торгових машин. Так, в 1076 році в Китаї був зроблений автомат, що продавав за монети олівці. У XVIII столітті в англійських тавернах з’явилися автомати, що продають за монети тютюн. Але по-справжньому “торгівля без продавця” почала розвиватися тільки в кінці XIX століття. Причин тому було декілька. По-перше, в США були запатентовані перші монетні механізми. По-друге, бурхливий розвиток торгівлі примушував підприємців винаходити нові методи продажів. По-третє, з’являлися нові товари, які було зручно і вигідно продавати саме через автомати. Саме таким товаром стала каучукова жувальна гумка, масове виробництво якої почалося в XIX столітті. Можна навіть сказати, що саме жувальна гумка створила могутню індустрію вендінга.
28 грудня 1869 року Вільям Фінлі Семпл з Маунт-Вернона, штат Огайо, отримав патент H 98.304 на “поєднання гумової маси з іншими субстанціями в будь-якій пропорції для досягнення приємного смаку при жуванні”. Семпл ніколи не зробив жодної жуйки на продаж і тому до історії не увійшов. Неосвоєний продукт - не продукт, так що саме Томас Адамі, а не всіма забутий Семпл, вважається винахідником самої гумки.
Американська нація стояла на порозі залучення до довершеного, дивно стійкого смаку справжньою, тобто гумовою, жуйки. У цьому великому американському винаході злилися воєдино стародавня і нова історія цивілізацій обидві Амерік. Бо про те, що стародавні майя з незапам’ятних часів жували чикле - згустки молочного соку тропічного дерева саподілла, нью-йоркському фотографові і винахідникові Томасу Адамсу з Нью-Йорка розповів ніхто інший, як генерал Антоніо Лопес де Санта Ганна, мексиканський президент у вигнанні, що влаштувався до Нью-Джерсіа. Виїжджаючи з Мексики, він прихопив з собою тонну природного каучуку (чикле) в надії вигідно його продати.